Що таке дисфункція скронево-нижньощелепного суглоба?
Причиною можуть бути порушення прикусу, неправильне положення нижньої щелепи, перевантаження жувальних м’язів, бруксизм, відсутність зубів, патологічна стертість зубів та інші фактори.
Порушення роботи СНЩС не завжди супроводжується болем. Іноді першими ознаками є зміни руху нижньої щелепи, клацання в суглобі або поступова зміна характеру змикання зубів.
Як зрозуміти, що можуть бути проблеми із СНЩС?
Зверніть увагу на такі симптоми:
• клацання, хрускіт або інші звуки в ділянці суглоба під час відкривання чи закривання рота;
• біль або дискомфорт перед вухом, у ділянці скроні чи нижньої щелепи;
• біль або втома жувальних м’язів;
• обмежене або болісне відкривання рота;
• відхилення нижньої щелепи вбік під час відкривання рота;
• відчуття, що зуби почали змикатися «не так, як раніше»;
• часті головні болі, біль у скронях;
• напруження або біль у ділянці шиї;
• дискомфорт у плечах, між лопатками та у верхній частині спини;
• стискання або скреготіння зубами;
• підвищена чутливість або патологічна стертість зубів.
У деяких пацієнтів можуть також виникати шум або писк у вухах, відчуття закладеності чи зміни слухового сприйняття. Такі симптоми можуть супроводжувати дисфункцію СНЩС, але не є специфічними лише для стоматологічних проблем і потребують комплексної оцінки.
Лікування дисфункції СНЩС за допомогою сплінта
Сплінт — це індивідуальна ортопедична конструкція, яка використовується для зміни та стабілізації положення нижньої щелепи, зниження перевантаження жувальних м’язів і СНЩС та формування нового, функціонально обґрунтованого змикання щелеп.
Лікування за допомогою сплінта часто застосовується як підготовчий етап перед ортодонтичним лікуванням, коли необхідно спочатку стабілізувати роботу СНЩС та визначити функціонально правильне положення нижньої щелепи.
Лікування включає декілька етапів
1. Діагностика та планування
Перший і найважливіший етап — комплексна діагностика.
Вона включає:
• консультацію та клінічний огляд;
• оцінку роботи СНЩС і жувальних м’язів;
• аналіз прикусу та характеру змикання зубів;
• КТ щелеп;
• КТ скронево-нижньощелепних суглобів;
• визначення функціонального положення нижньої щелепи;
• складання індивідуального плану лікування.
Перед початком носіння сплінта також формується попередній ортодонтичний план. Після стабілізації положення нижньої щелепи та зміни характеру змикання зубів цей план може бути скоригований.
2. Підготовка зубів
За необхідності перед виготовленням сплінта проводиться санація порожнини рота та лікування зубів, які потребують терапевтичного або іншого стоматологічного втручання.
3. Визначення параметрів сплінта
Пацієнт направляється до лікаря гнатолога, який визначає необхідні параметри конструкції та положення нижньої щелепи для її виготовлення.
4. Носіння сплінта
Під час лікування сплінт допомагає стабілізувати положення нижньої щелепи та сформувати нове функціональне змикання зубів.
Саме на основі отриманого положення щелеп після стабілізації СНЩС остаточно розраховується подальший план ортодонтичного лікування.
5. Ортодонтичне лікування
Після завершення етапу стабілізації СНЩС проводиться ортодонтичне лікування відповідно до скоригованого плану.
Оскільки після ортодонтичного переміщення зубів змінюється характер міжзубних контактів, у багатьох випадках завершальним етапом стає ортопедичне лікування — відновлення форми та контактів зубів за допомогою реставрацій або протезування.
Які бувають сплінти?
У стоматологічній практиці використовуються різні технології виготовлення сплінтів.
Фрезерований сплінт
Виготовляється методом CAD/CAM-фрезерування з цілісного стоматологічного матеріалу.
Переваги:
• висока міцність;
• стабільність конструкції;
• менший ризик пошкодження під час носіння;
• тривалий термін експлуатації.
Виготовляється методом 3D-друку зі спеціального стоматологічного матеріалу.
За функціональним призначенням обидва види сплінтів можуть виконувати однакову роль. Основна відмінність — у технології виготовлення та властивостях матеріалу.
Принтовані сплінти зазвичай мають нижчу вартість, однак вони менш стійкі до механічного навантаження. У процесі лікування конструкція може пошкодитися, і тоді необхідне виготовлення нового сплінта. Це може збільшити тривалість лікування.
У нашій практиці ми найчастіше використовуємо фрезеровані сплінти, оскільки їхня висока міцність і стабільність є важливими для тривалого лікування.
Як виготовляється сплінт?
Сплінт може бути виготовлений за середньоанатомічними параметрами або за індивідуальними параметрами після депрограмування жувальних м’язів.
Сплінт за стандартними параметрами
Це більш доступний за вартістю варіант виготовлення.
Етапи:
1. Виконується цифрове сканування щелеп.
2. Сканування передається до зуботехнічної лабораторії.
3. На основі отриманих даних виготовляється сплінт.
4. Після встановлення конструкції лікар контролює її роботу та за необхідності проводить корекцію.
Стандартний метод має певну похибку у визначенні функціонального положення нижньої щелепи. Тому на початковому етапі може знадобитися більша кількість контрольних візитів та пришліфовувань.
У деяких випадках це також може збільшувати загальний термін лікування.
Термін виготовлення — до 2 тижнів.
Індивідуальний сплінт із депрограмуванням
Для максимально точного визначення функціонального положення нижньої щелепи може використовуватися метод депрограмування.
Депрограмування — це розслаблення та тимчасове вимкнення звичного м’язового патерну змикання.
Як проходить процедура?
Спочатку виконується первинне цифрове сканування щелеп.
Після цього лікар виготовляє депрограматор — спеціальну конструкцію, яка встановлюється на передні зуби та не дозволяє пацієнту повністю зімкнути зуби.
Пацієнт переходить до кімнати очікування, де депрограматор використовується протягом 30–90 хвилин для досягнення необхідного ефекту депрограмування.
У складних випадках та при вираженій патології СНЩС може застосовуватися депрограматор Койса тривалого носіння. Його пацієнт носить протягом 2–3 днів перед проведенням фінального сканування.
Після досягнення ефекту депрограмування пацієнт повертається до кабінету лікаря, де проводиться:
• повторне сканування;
• реєстрація положення щелеп;
• сканування з використанням лицевої дуги;
• завершення необхідного обсягу цифрової діагностики.
На основі отриманих індивідуальних параметрів зуботехнічна лабораторія виготовляє сплінт.
Переваги індивідуального методу
• точніше визначення функціонального положення нижньої щелепи;
• менша кількість необхідних пришліфовувань;
• менша кількість корекцій у процесі лікування;
• можливість швидше досягти стабільного функціонального результату.
Термін виготовлення — до 2 тижнів.
Скільки потрібно носити сплінт?
Середня тривалість лікування становить 4–8 місяців. Точний термін залежить від клінічної ситуації, стану СНЩС, м’язового балансу та реакції пацієнта на лікування.
У середньому пацієнт відвідує лікаря 1 раз на місяць для контролю стану СНЩС, оцінки роботи сплінта та необхідного пришліфовування.
Сплінт — це не просто захисна капа для зубів. Це діагностично-лікувальний етап комплексної роботи з прикусом і функцією зубощелепної системи.
Правильно проведена діагностика та послідовне лікування дозволяють створити стабільну функціональну основу для подальшої ортодонтичної та, за необхідності, ортопедичної реабілітації.